Формуванння творчого мислення

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою складовою особистого щастя і професійного успіху. Творчі люди постійно йдуть уперед у роботі – відкривають підприємства, щось вигадують, будують, живуть повноцінним життям, зустрічаються з цікавими людьми, мандрують, стають лідерами в компаніях, бо знають, як вирішувати проблеми і як заряджати енергією інших. На жаль, більшість людей упевнена, що здатність творити – вроджена, і її не можна розвинути. Щоб дізнатися, чи є у вас творча жилка, спробуйте згадати свої власні творчі досягнення. Велику коробку, яка перетворилася на будиночок, незвичайну фігуру зі снігу… Ось перед вами пластилін, з якого ви виліпите черв’яка з натхненням Родена або Мікеланджело… Згадали своє захоплення життям і бажання експериментувати, грати? З роками всі ми приходимо до одного результату: наш творчий рівень помітно знижується – нам стає нецікаво лазити по деревах, будувати замки з піску. Іронія долі в тому, що кожен з нас – природжений художник, поет, музикант, експериментатор, але вже з першого класу змушені стримувати свої бажання, ми мусимо підкорятися багатьом правилам, зубрити, учити, іноді не замислюючись, навіщо. Згадайте розмаїття барв фломастерів, олівців, якими ми користувалися в дитячому садочку! У доросле життя ми вступаємо з одноразовою ручкою в кишені. Усі кольори всихають до синього, як і наші творчі здібності. Так, у десятому класі на творчість як на щось другорядне, «дитяче», уже не вистачає ні часу, ні сили, бо все це витрачається на вирішення проблем у сім’ї, із друзями. А тим часом творчі здібності атрофуються, як нетреновані м’язи.          

Завдяки особливостям поведінки, умінню абстрагувати, ставити цікаві запитання, робити висновки, обдаровані учні привертають до себе увагу науковців, учителів, психологів, батьків, друзів. Загальнокультурні цілі навчання математики випливають з того, що вона є унікальним елементом людської культури. Загальноосвітні цілі визначаються тим, що тільки спираючись на неї, можна пізнати інші науки (не тільки природничі та технічні, а й гуманітарні). Але найширшою групою цілей навчання математики є виховна. Не так багато випускників школи та вузу будуть розвивати математику професійно, не так багато їх будуть розв’язувати  інженерні або математичні задачі за допомогою математичних методів. Але кожен учень відчуває на собі благотворний виховний вплив математики. В руках умілого педагога вона служить ефективним засобом педагогічного впливу в усіх основних напрямах виховної роботи, починаючи з економічного, морального, естетичного і завершуючи розумовим вихованням.       

На роль вивчення математики у формуванні математичного мислення вказували багато вчених - математиків. Але роль математики полягає в тому, що формування математичних структур мислення дозволяє розвивати не тільки математичні здібності, а й розум людини, її особистість в цілому. Математичному мисленню характерні всі якості наукового мислення (логічність, здатність до узагальнення; гнучкість, раціональність та ін.), тому з допомогою математики можна розвинути всі ці якості. При вивченні математики учні знайомляться з методами розв'язання проблем, які виходять за межі математики (аналогія, порівняння, узагальнення, аналіз, синтез та ін.)..      Особлива роль математики у формуванні наукового світогляду учнів. По-перше, це найбільш абстрактна наука. Тому вивчення теоретичної математики приводить до світоглядних питань про природу абстракцій, ідеалізацій, та істину абстрактного теоретичного знання. По-друге - математика загальнонауковий метод пізнання реального світу. По-третє - проявляється взаємопроникнення ідей і понять математики та філософії. В-четверте, математика - наука синтетична інтегральна. Вона незбагненним чином інтегрує знання учня в  єдину картину  світу, яка і є основою наукового світогляду.         

Ми є свідками і учасниками  якісної зміни нашої цивілізації : переходу від індустріального до інформаційного суспільства. Для цього переходу в сучасному світі склалися сприятливі умови:                

- усвідомлення неможливості   застосування   неінформатизованих технологій, їх неефективності;            

-ріст потужності обчислювальної техніки і систем зв'язку; розвиток робіт в області програмного забезпечення;           

- дослідження в перспективних напрямах інформатики, таких як штучний інтелект, але і усвідомлення суспільством  не­обхідності побудови моделі розвитку людства, що забезпечує виживання останнього. Таким чином, ста­є очевидним, що єдиним засобом, що дозволяє сформулювати адекватну стратегію суспільного розвитку, є математика як універсальний інст­румент побудови і аналізу моделей процесів різної природи. Саме це ставить перед математичною освітою нові завдання. Відбувається зміна цілей такої освіти: пріоритетом стає не стільки передача дітям конкретних математичних знань, скільки формування у них творчого мислення.         

Необхідно  підкреслити, що дисципліна розуму, що формується в результаті навчання математиці, є чинником не лише научно-технічного прогресу, але і безпеки суспільства. У підкріплення цієї тези можна привести два міркування. По-перше, зауваження б. Рассела: «Що ж, я думаю, математика має ту перевагу, що вона навчає звичці мислити без емоцій. Мені це представляється великою гідністю математики. Ви вчитеся використовувати свій розум, передусім, на матеріалі, в який не втручаються пристрасті. Виховавши його, таким чином, Ви зможете потім застосовувати його до речей, по відношенню до яких Ви відчуваєте пристра­сть. Тоді Ви з набагато більшою вірогідністю дійдете правильних висновків". По-друге, зауваження В. Арнольда : "Знайомство з математикою (і це набагато важливіше, ніж уміти складати дроби) учить відрізняти правильне міркування від неправильного. А без такого уміння людське співтовариство  перетворюється  на легко кероване демагогами стадо". Сьогодні робота з інформаційною моделлю того або іншого ре­ального об'єкту або системи з лабораторного дослідження перетворюється на масову технологію. В зв'язку з цим особливо гострою стає проблема усвідомлення людьми, працюю­чими з такою моделлю, меж застосування останньої. Рішення, прийняте з використанням результатів, отриманий­них на підставі моделі за межами її застосування, при  технологічних можливостях людства мо­же привести до безповоротних глобальних наслідків. Саме тому масова математична освіта, як інструмент дисциплінування розуму, формування культури мислення, стає сьогодні чинником виживання земної цивілізації, а значить будь-яка "алергія" на матема­тику в масовій свідомості може мати своїм наслідком глобальну техногенну катастрофу. Таким чином, для ма­тематичної освіти в інформаційному суспільстві ха­рактерним являється переміщення акценту з прикладної ролі математики як апарату, обслуговуючого в першу чергу фізику і технічні науки, на її загальноцивілізаційну роль як засобу формування культури мислення людей.